Впровадження державного стандарту базової середньої освіти
Починаючи з 2022/2023 навчального року починається поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), відповідно учні 5 класів закладів загальної середньої освіти переходять на нову модель навчання.
Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту», та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Заклади освіти можуть розробляти освітню програму для адаптаційного циклу базової середньої освіти (5 – 6 класи) на основі Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН 19.02. 2021 р. № 235 (далі – Типова освітня програма) або розробляти власну освітню програму з подальшим затвердженням її в установленому порядку (наказ Міністерства освіти і науки України 03.06.2022 № 520 «Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 р. за N 778/38114).
Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:
-
адаптаційний цикл – 5-6 класи;
-
цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.
Адаптаційний період надає чудову можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.
Стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу.
Документ встановлює чіткі орієнтири, за якими:
-
учні розбудовуватимуть власні компетентності – здобуватимуть знання, розвиватимуть вміння та формуватимуть ставлення;
-
типовий навчальний план буде варіативним – вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси в інтересах своїх учнів;
-
батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей;
-
педагоги супроводжуватимуть освітній процес, маючи академічну свободу;
-
школи будуть забезпечені відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами, зокрема, й електронними.
Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура.
У документі також чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи):
-
вільне володіння державною мовою;
-
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
-
математична компетентність;
-
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
-
інноваційність;
-
екологічна компетентність;
-
інформаційно-комунікаційна компетентність;
-
навчання впродовж життя;
-
громадянські та соціальні компетентності;
-
культурна компетентність;
-
підприємливість і фінансова грамотність.
