Використання інформаційно-комунікаційних технологій при формуванні зв'язного мовлення старших дошкільників

Одним з найважливіших показників рівня культури людини, її мислення, інтелекту є мовлення. Виникнувши вперше в ранньому дитинстві у вигляді окремих слів, які не мають ще чіткого граматичного оформлення, мова поступово збагачується і ускладнюється. Дитина оволодіває фонетичною будовою і лексикою, практично засвоює закономірності зміни слів і їх сполучення, логіку і композицію висловлювань, опановує діалогом, монологом, різними жанрами і стилями, відточує чіткість та виразність свого мовлення. Усім цим багатством дитина оволодіває не пасивно, а активно - у процесі своєї мовної практики.

Добре розвинена мова служить одним з найважливіших засобів активної діяльності людини в сучасному суспільстві, а для дитини - засобом успішного навчання.

Формування зв'язного мовлення дітей здійснюється в процесі різноманітної практичної діяльності і на спеціальних заняттях.

У програмі навчання і виховання дітей і методичних вказівках до неї наводяться рекомендації з формування зв'язного мовлення дітей у відповідності з періодами навчання. У першому періоді першого року навчання діти повинні оволодіти навичками складання простих пропозицій з питань, демонстрованим дій і за картинами, з подальшим складанням коротких оповідань. У другому періоді удосконалюються навички ведення діалогу; вводиться навчання дітей складання простого опису предмета, коротких розповідей за картинами і серіях картин, розповідей - описів, простих переказів. У третьому періоді, поряд з удосконаленням діалогу і навичок у зазначених видах розповідання передбачається навчання складання розповіді по темі. Головне завдання цього періоду - розвиток самостійного зв'язного мовлення дітей.

Розвиток мовлення здійснюється на виховних заняттях в освітній галузі комунікація і предметно - практичних заняттях.

При проведенні занять по навчанню розповідання ставляться наступні завдання:

розвиток і закріплення навичок мовного спілкування, мовної комунікації;

формування навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань;

цілеспрямований вплив на активацію і розвиток ряду психічних процесів (сприйняття, пам'яті, уяви, мислення), тісно пов'язаних з формуванням навичок усного мовленнєвого повідомлення;

формування навичок побудови зв'язних розгорнутих висловлювань в свою чергу включає:

засвоєння норм побудови такого висловлювання (тематичне єдність, дотримання послідовності у передачі подій, логічного зв'язку між частинами-фрагментами розповіді, завершеність кожного фрагмента, його відповідність темі повідомлення та ін);

формування навичок планування розгорнутих висловлювань; навчання дітей виділенню головних смислових ланок розповіді-повідомлення;

навчання лексико-граматичною оформлення зв'язних висловлювань у відповідності з нормами рідної мови.

Навчання дітей розповіданню (переказ, розповідь-опис та ін.) передує підготовча робота. Мета цієї роботи - досягнення мовленнєвого та мовного розвитку, необхідного для складання різних видів розгорнутих висловлювань. Підготовча робота включає: формування лексичного і граматичного базису зв'язного мовлення, розвиток і закріплення навичок побудови речень різної структури, а також комунікативних умінь і навичок для повноцінного спілкування дітей з педагогом і між собою в процесі заняття.

Заняття з навчання опису роблять різнобічний вплив на пізнавальний розвиток дітей і формування їх мовленевої діяльності, сприяє активізації зорового, слухового і тактильного сприйняття, пам'яті, уваги, спостережливості. У процесі складання описового оповідання діти вчаться виділяти і зіставляти істотні ознаки предмета, об'єднувати окремі висловлювання у зв'язне послідовне повідомлення.

При проведенні підготовчих вправ основна увага приділяється розвитку у дітей сенсорного сприйняття, навичок елементарного аналізу сприйманого предмета, а також формування установки на вживання ними фразового мовлення при відповідях на питання. Проводяться вправи на впізнавання предмета з його опису, порівняння предметів за основними ознаками, вправи на складання словосполучень і речень з урахуванням зорового і тактильного сприйняття предмета. Для вправ використовується матеріал лексичних тем у відповідності з програмою навчання та виховання дітей . Такі вправи проводяться з використанням настільних ігор, посібників (тематичне лото, «Предмет і зображення»), іграшок та муляжів предметів, ІКТ (вікторини зі спеціально підібраними слайдами).

Основну форму роботи становить діяльність з використанням комп'ютера.

При проведенні вправ на складання порівняння предметів попередньо уточнюються поняття форми, кольору і інших характерних ознак. Спочатку діти вправляються в порівнянні однотипних предметів, що відрізняються яким-небудь однією ознакою (пірамідки різного кольору, але однакової форми і величини); потім порівнюються предмети, що відносяться до однієї типологічної групи (овочі, фрукти тощо). Надалі діти переходять до порівняння предметів різних груп, але мають один-два загальних ознаки (томат, кавун, м'яч та ін). Зазначені вправи сприяють розвитку слухової уваги і сприймання, уваги до понятійної боці мови і готують дітей до самостійного опису предметів.

У другому і третьому періодах навчання у дітей формуються навички складання опису предметів, починаючи з простого опису (з питань), з поступовим переходом до більш самостійним і розгорнутим висловлюванням (за предваряющему планом, потім з опорою тільки на даний зразок).

Для складання описів з питань використовуються іграшки та інші предмети з яскраво вираженими, легко визначаються при сприйнятті ознаками (м'яч, кавун, морква тощо). Після серії таких занять діти переходять до більш розгорнутого опису предметів за попередньою планом-схемою з використанням ІКТ.

Починаючи з третього періоду навчання, починається формування у дітей навичок планування невеликого за обсягом розповіді-опису. З ними проводиться колективне складання плану, визначаються головні змістовні елементи розповіді. По мірі засвоєння навичок опису безпосередньо сприйманого предмета, навчання вводяться нові види роботи опис предмета по пам'яті, за власним малюнком, включення описів в ігрові ситуації.

Закріплення і розвиток мовних навичок, що формуються на заняттях з опису предметів, здійснюється у ході ігрових занять, що включають вправи на впізнавання предметів за описом, їх порівнянні, відтворення даного вихователем зразка опису, а також самостійне складання дітьми розповідей-описів із застосуванням мультимедійних презентацій, вікторин, розвиваючих комп'ютерних програм.

У процесі гри одночасно вдосконалюються навички ведення діалогу і реалізуються елементи власної творчості дітей розповіді. Ігрові заняття з використанням ІКТ дозволяють використовувати різні словесні ігри та вправи (підбір слів визначень до даного предмету, вправи на добір образних порівнянь, синонімів, антонімів та ін).

Вправи в правильному вживанні словоформ проводяться в процесі розбору змісту загадок-описів і при складанні дітьми опису предмета за спеціально підібраним питань. Для відповіді на питання дитині необхідно вжити слово в певній граматичній формі або вибрати потрібну прийменниково-відмінкову конструкцію.
На кожному занятті розглядається ряд предметів, що забезпечує можливість багаторазового вправляння дітей у вживанні однорідних словоформ.

На заняттях діти вправляються у побудові речень з 3-5 і більше слів. У них закріплюються практичні навички розгорнутої відповіді на запитання логопеда, а потім фраз висловлювань про предмет з опорою тільки на його безпосереднє сприйняття. Вибір відпрацьовуються структур пропозицій визначається рядом факторів: необхідністю навчання дітей розгорнутого опису предмета, вимогою доступність мовного матеріалу з переходом від однієї структури до іншої шляхом її ускладнення.

У зміст роботи входить і засвоєння дітьми простих форм поєднання слів у реченнях, насамперед форм узгодження прикметників з іменниками. Діти вчаться розрізняти закінчення імен прикметників жіночого, чоловічого та середнього роду, співвідносити відмінкову форму прикметників з категоріями роду і числа іменників.

Передбачається також засвоєння дітьми деяких форм узгодження іменників і кількісних числівників.
На всіх заняттях важливе місце відводиться розвитку лексичної сторони мовлення. Розширення активного словника дітей здійснюється за рахунок слів:
а) позначають предмети та їх частини;
б) позначають якості, властивості предметів, просторові характеристики предметів, матеріал з яких вони зроблені, відмінні ознаки;
в) дії, що виконуються з предметами;
г) дії, вироблені тваринами.
У завдання оволодіння дітьми деякими прийомами словотворення входить: засвоєння відносних і присвійних прикметників; проведення вправ на закріплення в мовленні ряду іменників із зменшувально-пестливим значенням, на освіту зменшувально - пестливих форм якісних прикметників.

Застосування полегшують і активізують прийомів навчання за умови спрямованої допомоги вихователя, неодноразового повторення тренувальних вправ, широкого використання ІКТ та ігрових форм занять, сприяє підвищенню інтересу до навчання, його ефективності, успішному засвоєнню дітьми навичок опису.

Дивіться також     

Лекція на тему: "Розвиток мовлення дошкільників"

Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку через нетрадиційні форми образотворчої діяльності