Активний громадський діяч 60-х років ХІХ століття, член Київської та Чернігівської українських громад, в часи своєї студентської юності близько заприязнився з М.Лисенком, М.Старицьким, П.Чубинським та іншими видатними постатями українського національного руху. Саме на одній зі студентських вечірок було спільно складено поетичний текст «Ще не вмерли України ні слава, ні воля», частина якого, перероблена і дещо змінена, згодом стала національним Гімном України. Існує думка, що саме перші рядки придумав Микола Вербицький. Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи. Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Як поет він почав друкуватися 1862 в журналі «Основа» під псевдонімом «Миколайчик Білокопитий». Пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские губернские ведомости», «Черниговский листок», альманахах «Розвага», «З потоку життя» та ін. Офіційна музична редакція гімну була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року.
コメント