top of page
001.png

«Батьки‚ чи готові Ви іти до школи?»

          Саме Ви маєте забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚ тим краще‚ але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».

          Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

         Виділимо кілька конкретних порад‚ які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим:

Для дитини Ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови‚наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.

Ваша дитина обов’язково буде говорити так‚ як Ви.

Дитина успішніше засвоює мову в той момент‚ коли дорослі слухають її‚ спілкуються з нею‚ розмовляють.

Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період‚ суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

Приділяйте дитині якомога більше часу.

Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою‚ безпеки та любові.

У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте.

Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити‚ слухати, торкати руками‚ куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо.

Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

Гра — це провідна її діяльність, це її робота. Л.С.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги‚ мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор‚ головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково (всі члени родини).

Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини‚

Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьте це до її відома. 

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше — не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення — запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) — нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого — основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до Вас тепер і в майбутньому.

Підготовка до школи у дошкільній освіті – один з важливих етапів розвитку дитини

Це період залучення маляти до круга загальнолюдських цінностей, час встановлення перших стосунків дитини з людьми, що оточують його. Ніколи в своєму житті чоловік не випробовує такі швидкі і якісні зміни в своєму сприйнятті світу, як в розвитку дитини в дошкільний період і перші роки навчання в школі. В той же час дитячий вік характеризується підвищеною вразливістю і чуттєвістю. Особливо гостро це питання з'являється, коли починається підготовка до школи.
Підготувати дитину до школи - надзвичайно відповідальне завдання для його батьків.

Сім’я була і лишається головним осередком, де відбувається становлення і розвиток особистості дитини. Саме батьки вводять маля в складний світ людських взаємин, навчають відрізняти добро від зла, правду від кривди. Уроки життя, здобуті в сім’ї мають величезну виховну силу, бо дають їх найближчі люди – мама, тато, бабуся...

Хто з батьків не мріє побачити в синові чи доньці виховану, чуйну, добру і розумну людину? Природа і виховання посприяли тому, що всі люди різні: немає однакових батьків, як немає й однакових дітей. Кожен із нас неповторна особистість. Саме цим пояснюється відсутність єдиного універсального рецепту виховання дитини в сім’ї. Запорукою ефективної взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї є педагогічна підготовленість батьків до виховання своїх малюків. Також переконані, що на сучасному етапі слід приділяти особливу увагу вихованню і розвитку дітей у дошкільному віці та підготовці старших дошкільників до навчання у школі.

Тож даємо декілька порад батькам як правильно психологічно підготувати дитину до школи:

У стосунках і спілкуванні з дітьми не покладайтеся на силу і не спекулюйте своїм авторитетом дорослого. Це може привести до такого розуміння, що вважатися потрібно лише з силою і авторитетом.

Не давайте обіцянок, які ви не в змозі виконати. Це похитне віру дитини у вас.

Не робіть за дітей те, що вони можуть виконати самі. Маля звикне до цього і може надалі використовувати вас як прислугу.

Не виправляйте вашого сина або дочку у присутності сторонніх. Якщо ви скажете все спокійно, віч-на-віч, маля приділить значно більше уваги на ваше зауваження.

Змирітеся з тим, що дитя усюди любить експериментувати. Так він пізнає світ!

​Кращий спосіб виховати відповідальність і упевненість в собі – надати маляті можливість самостійно приймати рішення.

Крихітка вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати його від наслідків власних помилок.

Заохочуйте допитливість маляти. Якщо ви спробуєте відмахнутися від нього, коли маля ставить відверті питання, він шукатиме відповідь на стороні.

Коли дитя з вами розмовляє, слухайте його уважно, з розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте йому навіть запідозрити, що вас мало цікавить, про що він говорить, інакше ви ризикуєте випасти з круга спілкування вашого чада.

Хай ваш дошкільник дає волю своїм фантазіям. Жива уява - дар властивий дитинству.

Ніколи не стримуйте його! Хай слова "Я це зроблю сам" звучать як можна частіше у вашій сім'ї.

Готуючи дитину до школи, орієнтуйтеся не тільки на інтелектуальну зрілість маляти. Шкільні психологи зауважують, що складніше всього є справа із психологічною і соціальною підготовкою. Щоб дитина була готова до навчання психологічно і соціально, "домашніх" дітей хоча б на рік перед школою варто відправляти в дитячий садок, тим більше, що сучасні зміни в дошкільній освіті передбачають обов’язкове відвідування дитя.

Отже, успіхів Вам і більше віри в себе та можливості своєї дитини!

 

 

ПАМ`ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Правила прийому

1. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі електронної реєстрації, заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини, довідки дільничого лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

2. Під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу керівник зобов’язаний ознайомити батьків або осіб, що їх замінюють, із статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.

3. За дитиною зберігається місце в дошкільному закладі у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (90 днів.)

4. Відрахування дитини з дошкільного закладу може здійснюватись:

- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

- на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що включає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;

- у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

- у разі невідвідування дитиною дитячого садка, тривалий час, без заяви батьків

Адміністрація ДНЗ повинна письмово повідомити батьків про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.

5. Дошкільний навчальний заклад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів.

6. У ДНЗ організовано триразове харчування – для дітей від 3 до 6 років.

7. Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі здійснюється на безоплатній основі медичним працівником, який входить до штату цього закладу або відповідних закладів і передбачає проведення обов’язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі, інформування батьків або осіб, що їх замінюють.

8. Батьки зобов'язані:

- вносити встановлену плату за утримання дитини в навчальному закладі до 5 числа поточного місяця;

- своєчасно вносити платню за надання додаткових послуг, якщо такі мають місце;

- віддавати і забирати дитину безпосередньо у вихователя, і обов`язково особисто, не передовіряючи її неповнолітнім особам;

- приводити дитину здоровою, чисто вдягненою, охайною, у відповідності до санітарно-гігієнічних правил;

- дотримуватись режиму роботи навчального закладу, приводити та забирати дитину вчасно – до 17год 15 хв

- своєчасно (до 8год 30 хв) сповіщати вихователів про відсутність дитини у навчальному закладі і причини її відсутності;

- у разі відсутності дитини через інфекційну хворобу надати довідку від лікаря про медичне обстеження і можливість відвідування нею дитячого колективу;

9. Батьки мають право:

- вносити пропозиції щодо роботи з дітьми, організації додаткових послуг;

- відвідувати заняття та інші навчально-виховні заходи;

- заслуховувати звіти керівника про роботу навчального закладу;

10. Для отримання місця у ДНЗ необхідно:

- зареєструватися на сайті (правила реєстрації читайте на сторінці "РЕЄСТРАЦІЯ")

Набір дітей за чергою до дошкільного закладу здійснюється з 01.06 по 31.08.

Організаційні збори відбуваються в кінці серпня.

 

Пам’ятка батькам, бабусям і дідусям

Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні. Дайте їй місце в сім'ї.

Нехай не будо жодного дня без прочитаної разом книжки.

Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

Краще повноцінно нагодуйте дитину, а не купуйте їй дорогий вишуканий одяг.

Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.

Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.

Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами й обов'язками.

 

Чи потрібна Вашій дитині допомога вчителя-логопеда?

Мовлення збагачується протягом усього життя людини і є однією з важливих умов соціалізації. Однак це не стосується фонемного оформлення, яке в нормі формується до п’яти років. І все ж трапляється, що на шостому році життя діти не вимовляють або замінюють один звук іншим, спотворюють вимову слів. І якщо дорослі ще можуть здогадатися про що говорить дитина із порушенням звуковимови в контексті певної бесіди, то її однолітки – ні. Це може негативно впливати на формування особистості дитини, спричинити специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвиткові негативних рис характеру, зокрема, нерішучості, замкнутості, сором’язливості, комплексу неповноцінності. Але це тільки один аспект. Вади звуковимови у дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню думку, достатньо вільно розмовляє. Однак у школі поряд з вадами усного з’являються порушення і писемного мовлення, що часто стає серйозною перепоною для успішного навчання в школі. У перших класах загальноосвітніх шкіл є категорія учнів, яка вже на перших етапах навчання відчуває значні труднощі у засвоєнні читання і письма. Як правило, у таких дітей під час детального обстеження спостерігається незавершеність процесу формування сприйняття вимови та відтворення звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними чи акустичними ознаками (шиплячі та свистячі, дзвінкі та глухі, тверді та м’які).

Дитина неправильно чує звуки, оскільки слуховий аналізатор випереджає у розвитку мовноруховий, відчуваючи гальмівний вплив останнього. В процесі логопедичної роботи з дитиною слуховий аналізатор звільняється від цього впливу, стимулюючи пізніше розвиток і вдосконалення артикуляційних навичок. Таким чином, формування досконалого звукового мовлення залежить від ступеню сформованості фонетичного і кінестетичного сприймання та їх взаємодії в мовленнєвій практиці. Саме достатньо розвинений фонематичний слух та вміння досконало володіти своїм артикуляційним апаратом є найважливішою передумовою успішного формування орфоепічних та орфографічних навичок у молодших школярів.

Одночасно існує ще одна категорія учнів, батьки яких з подивом відзначають, що їхня дитина знає всі правила, а пише з помилками. Саме через незначний словниковий запас і неправильне розуміння значення слів школярі не можуть застосувати на практиці вивчені ними граматичні правила. Адже для того щоб застосувати більшість граматичних правил, треба вміти швидко і правильно підібрати слова для перевірки. Наприклад, аби дізнатись, е чи и пишеться в слові село, треба підібрати такі однокореневі слова, в яких сумнівний голосний був би під наголосом. Таким словом в даному випадку є села, та аж ніяк не сила. Хоча саме таке слово обирають «грамотії».

Безпосередньою метою роботи вчителя-логопеда у дитячому садку є попередження зазначених труднощів, зокрема, розвиток фонематичного сприймання та уявлення, збагачення словникового запасу шляхом уточнення значення слів, тлумачення мовних зворотів у загадках, віршах, скоромовках, приказках тощо. Опрацьовуючи одні й ті самі слова з проблемним звуком в різних завданнях, діти запам’ятовують їх, збагачують свої знання про них. Розвиток граматичної структури мовлення забезпечується шляхом зміни речень та словосполучень за зразком, відповідей на запитання, переказів, складання оповідань, підбору слів-прикметників з узгодженням їх у роді та числі. Дітей підводять до розуміння того, що мова складається з окремих речень і слів, а слово – з окремих звуків, які на письмі позначаються буквами. Дитину вчать читати і вона робить «відкриття», що слово й позначуваний ним предмет – не одне й те саме, тобто зі словом можна діяти як із замінником предмета, використовувати його як символічний знак цього предмета.

Вплив мови на розвиток інтелекту дитини

Граймося разом

Добірка чистомовок та скоромовок

Дорогою додому

Перегляд мультиплікаційних фільмів

Про  допомогу  дітям з  фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення

Про  допомогу  дітям із  загальним  недорозвитком  мовлення

Чим корисні конструктори Lego для дітей

 

Як прищепити дитині любов до слухання музики

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам`ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає у тому, що маленькі дітки музику ніби не чують - вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

Найпростіший спосіб - це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб - це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру "На що схожа музика?" Тоді дитина спробує відгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: "Пори року" П. Чайковського та Вівальді. П`єси, які не мають певного сюжету, по-своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не "перевантажити" дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливий гамір.

Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться із задоволенням слухати музику, більше ніж 30 хвилин, можна влаштувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі активні слухачі, років в 5-6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. Врешті-решт, де як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

Звичайно було б дуже чудово, якби у Вашому домі була можливість слухати живу музику. Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти дитина (сопілка, металофон, барабан). До речі, один із самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!

Поради, які допоможуть батькам підготувати дитину до свят

Як зберегти голос дитини

Brown Doodle Tips to Love Yourself Infographic (1).png
bottom of page